Хто отримає контроль над крипторинком в Україні?
Регулятор ринку капіталів НКЦПФР та Мінцифри вже декілька років ведуть виснажливу бюрократичну битву за контроль над ринком криптовалюти та інших віртуальних активів.
Зараз на рівні закону запобігання легалізації доходів закріплено право Мінцифри визначати політику AML (Anti-Money Laundering), а на по закону про віртуальні активи регулятором крипторинку вважається НКЦПФР. Але по факту обидва закони не працюють.
В листопаді в Верховну Раду в різницю в тиждень подано два альтернативних законопроекти 10225 та 10225−1 про оподаткування віртуальних активів. Тож битва двох візій регулювання ринки віртуальних активів з блокчейн конференцій знов потрапила стіни парламенту. Законопроекти одразу включають зміни в Податковий кодекс, нову редакцію закону «Про віртуальні активи» та косметичні зміни в інші закони.
Історія «віртуального» протистояння
У 2019 за новою редакцією закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…» 361-ІХ Мінцифра була визначена AML регулятором щодо постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів (ВА).
Але через 2 роки під час ухвалення базового закону про віртуальні активи сутичку за статус крипторегулятора завоювала НКЦПФР. Несподіванно в другому читанні закону 2074-IX «Про віртуальні активи» Мінцифри замінили на НКЦПФР. Чому НКЦПФР? Все просто. В ЄС за регулювання крипторинку відповідає регулятор ринку капіталу European Securities and Markets Authority.
Мінцифри програли бюрократичну «битву», але не «війну». Закон 2074-IX «Про віртуальні активи» так і не вступив в силу, оскільки за перехідними положенням його положення активувалися лише, коли приймуть закон про оподаткування віртуальних активів. А дискусії про оподаткування крипти на різних експертних та «криптанських» рівнях точаться вже майже 8 років, але до змін в Податковий кодекс так і не дійшли. Насправді юридична техніка закону 2074-IX була достатньо аматорська, він одразу був не гармонізованним з на той час проектом регуляції ЄС по крипті MiCA, тож можливо і добре, що закон так і залишився лише папірцем.
Розробкою «податкового» законопроекту декілька років паралельно займалося Мінцифри та НКЦПФР. Було отримано грант від USAID. З цієї суми оплатили послуги міжнародної аудиторської компанії EY, яка розробила версію законопроєкту 10225 для НКЦПФР, яка б одночасно відповідала вимогам нової регуляції ЄС Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA). Проект вийшов великим та складним. До критики доєднався і голова «податкового» комітету ВР — Данило Гетманцев зараз публічно наголошує, що НКЦПФР «провалив» завдання, бо проект готувався досить довго та без публічних дискусій.